Сором.

Сором це

СОРОМ, сорому, розм. сорома, ч. 1. Почуття сильного збентеження, зніяковіння через свою погану поведінку, негідні дії, вчинки і т. ін. // Почуття моральної відповідальності за свою поведінку, вчинки і т. ін. // Почуття ніяковості, сором'язливості. ** Без сорому – не соромлячись, не засуджуючи своєї поведінки, вчинків. Сорому наїстися – зробивши що-небудь осудливе, осоромитися. Сорому немає кому, в кого – хто-небудь безсоромний. 2. Недобра слава, безчестя; ганьба. // Ганебний вчинок. Завдавати сорому. Набиратися сорому. ** На сором кому, у знач. вставн. сл. – уживається для вираження невдоволення чиєю-небудь поведінкою, вчинком, осуду їх і т. ін. 3. у знач. присудк. сл. Те саме, що соромно. 4. у знач. виг. Уживається для вираження осуду чиєї-небудь поганої поведінки, негідних дій, вчинків і т. ін. 5. розм. Зовнішні статеві органи людини.