Ще перед новим роком, 27 грудня, в мене була планова зустріч з двома "особами" з гештальт групи, в якій я "навчаюсь" на першій ступені МГІ.

Враховуючи те, що в нашій групі крім мене, Ігора Погодіна в якості тренера і ще одного чоловіка, відсутнього на триденці - всі інші - жінки. А це не зовсім рівна пропорція і в моїй трійці теж - двоє на одного. Правда не в тому значенні...

Це було більше 4 годин спілкування в середовищі гештальту.

Згідно програми - зустрічі в трійках - +- бажано проводити згідно "плану" Практикума Гештальт Терапії (с)Перлз.

Чесно кажучи - важко назвати це планом. Читаючи "практикум" - вловити там нотки плану мені поки не вдається. Завдяки телефону, на якому я читаю цю книгу - вдається місцями створювати закладки, на базі яких наступну зустріч я планую хоч трошки привести до якоїсь логічної послідовності...

В першій же трійці - було знайомство. Хоч Оля і Марина вже зустрічались (я як "правильний" студент - навчання почав не з першої триденки, а з другої) - не вийшло продовжити "другу" трійку і ці чотири години ми провели - знайомлячись один з одним.

Взагалі мені було цікаво, хоча не обійшлось і без "роботи". Знайомство в середовищі гештальту часто приводить учасників до тих моментів в житті, коли мозок починає 2буксувати2 на подіях або спогадах з минулого, бо знайомство - це не що інше як спроба передати співрозмовнику (в моєму випадку - двом співрозмовницям) частинку свого минулого, щоб стати ближче.

Мої співрозмовниці виявились "менш підготовленими" чим я і взагалі не встигли прочитати нічого з Перлза. Я ж "осилив" перші два підрозділи

1. Ощущение наличной действительности
2. Ощущение противоположных сил

По першому підрозділу - "тут і зараз".
Цікава штука - чуєш розповідь про минуле, а на запитання, що відчуваєш в цей момент - "здавленість в грудях".
Часто повернення в "тут і зараз" - викликало не те що незручність, а певну цікаву річ - спроба вказати на те, що те, що було в минулому викликає ту чи іншу соматику в теперішньому, через яку не зовсім комфортно.
В іншому випадку - погляд в майбутнє, який викликав напруженість "в бровах", що досить сильно перекликалось зі мною - сам, коли думаю про майбутнє - напружую брови і чоло.

І взагалі - звертати увагу на вербальність мені було дуже цікаво. Особливо в випадках, коли запитання "попадало в ціль" і співрозмовниця просто відсувалась далі від мене, або коли я занадто близько підсувався до співрозмовниці - вона відчувала напруженість.

Однозначно - хочу попрацювати з вербальністю більше, бо бачу, що це достить вагома частина повноцінного спілкування для мене.

До другого підрозділу ми не дійшли. Загрузли на першому.
При чому я вважаю - це через те, що безпека в трійці була на досить високому рівні, бо відвертості в словах було дуже багато.

Я після групи почував себе трошки втомленим, але задоволеним. Задоволення від того, що працював і отримував віддачу. Сподіваюсь, що і давав віддачу у відповідь. По крайній мірі - старався.

В моєму випадку, після трійки - вдома дружина зустріла мене з деякою насторогою - вона навчається на другій ступені МГІ, має в десятки разів більшу кількість годин як в МГІ, так і поза (5 років Трускавецького проекту УСП ), але в них наразі відсутня робота в трійках і "вам ще рано" - це її аргумент.

Мені також цікаво, чому нас "кинули на амбразуру", хоча в моїй трійці 66% - мають медичну освіту, 33% - психологічну, от тільки я - хімік. Сподіваюсь, що негативних, або точніше - деструктивних наслідків не буде.

Наступна наша трійка в тому ж складі - +-10 січня.

PS. Повторюсь - тим, кому цікаво спробувати покращити своє життя - приєднуйтесь до нашої групи - 26-28 лютого буде третя і остання відкрита триденка, після чого група закривається і нових учасників швидше за все приймати не буде.